Методи оцінки міжнародної конкурентоспроможності ІТ-сектора

Анотація

Уряди країн, суб’єкти комерційного та некомерційного секторів національної економіки повинні визначити пріоритетність оцінки конкурентоспроможності ІТ-сектора, щоб максимально використати його потенціал для сталого розвитку. Метою дослідження є огляд та систематизація існуючих наукових та галузевих підходів до оцінки міжнародної конкурентоспроможності секторів/ галузей національної економіки з подальшою розробкою та пропозицією методу для комплексної оцінки та порівняння міжнародної конкурентоспроможності ІТ-секторів різних країн. Для написання статті використано такі методи дослідження: огляд наукових джерел та узагальнення існуючих підходів з оцінки міжнародної конкурентоспроможності галузей/секторів національної економіки, порівняння та систематизація існуючих підходів до оцінки цифровізації національної економіки (дотична тематика дослідження), графічний (табличний) – для візуалізації результатів проведеного огляду. Проаналізовано наукові та галузеві підходи до оцінювання міжнародної конкуренто-спроможності галузі/сектора національної економіки. Встановлено, що варіації RCA індексів не підходять для оцінки міжнародної конкурентоспроможності ІТ-сектора, оскільки не враховують низку критичних аспектів, наприклад, інновації, технології, ІКТ-інфраструктуру, людський капітал, відмінності в функціональності та характеристиках цифрових продуктів і послуг тощо. Результати аналізу цифрових рейтингів від свідчать, що більшість з пропозицій зосереджуються на загальній оцінці цифрової готовності національних економік, що ускладнює використання результатів досліджень для оцінки міжнародної конкурентоспроможності ІТ-сектора. Запропоновано композитний індекс міжнародної конкурентоспроможності ІТ-сектора (ITSIC), нац-ілений на оцінку цифрової інфраструктури, людського капіталу, інноваційного потенціалу в ІТ, сприятливості ділового середовища та ступеня інтеграції ІТ-сектора країни до глобального цифрового середовища. Проте для авторського підходу характерні певні недоліки, зокрема суб’єктивність у відборі та зважуванні показників, спрощення та ігнорування контексту ІТ-секторів або регіонів, а також нечутливість до динамічних змін в ІТ-секторі.